Кортеліси – українське село на Волині, яке відоме своєю трагічною історією. У Другу світову війну постраждало чи не найбільше. Згодом населений пункт відновився, але загроза вторгнення загарбників залишилася й у XXI столітті, пише yes-lutsk.com.ua.
Населення у роки Другої світової війни
Під час бойових дій німецькі війська спалили будинки на території села та вбили значну кількість людей. З історичних джерел відомо, що злочини виконували представники роти “Нюрнберг”. Наймасовіший розстріл селян відбувся 23 вересня 1942 року. Тоді загинули 2875 його жителів. Серед них – 1620 дітей. Інші розрахунки свідчать, що фашисти вбили 1650 мешканців.
На території Білорусі також відбувалися каральні заходи. Знищено також села Бірки, Борисівка та Заболоття. Німецьке командування назвало цю безжалісну операцію “Трикутник”. У радянські часи комуністична влада намагалася цей злочин приписати допоміжним загонам української та білоруської поліції.
Злочини були організовані як акція помсти на дії радянських партизанів. Комуністичні підрозділи влаштовували засідки поблизу села та грабували магазини з продуктами. Відповідні загони спровокували окупаційну владу на знищення села. Радянські партизани навіть не намагалися відвернути трагедію.
Перепис УРСР 1989 року свідчить, що чисельність села складала 1254 особи. У 2001 році становила 1206 людей.
Місцеві мешканці вшановують пам’ять загиблих під час страшних подій війни. Вони розповідають, що нацисти знищили майже 3 тисячі людей. За радянських часів побудували пам’ятник, який нагадує про трагедію.
Війна з росією та загроза з білорусі
Минуло вже 80 років, але інший ворог масово знищує українців. Російські загарбники намагаються окупувати якомога більше земель та вбивають цивільних. Кортеліси розташовані поруч з білоруссю, яка виявилася співучасником збройної агресії проти України. Білоруська армія не брала участь у 2022 році у наступі на нашу державу, але прикордонні села все ж очікують, що саме російські підрозділи знову спробують атакувати з півночі.
Прикордонне село майже впирається в білоруські ліси. Для того, щоб потрапити до нього потрібно оминули ще кілька селищ. Усі з’єднані одним шляхом.
Життя у населеному пункті дуже спокійне та повільно плинне. Садиби з господарствами зовсім не нагадують, що поблизу селища, по той бік кордону, ворожі війська проводять маневри.
У Кортелісах початку масштабної війни побоювалися, адже розташування населеного пункту сприяє швидкому просуванню ворога. Після перших ракетних обстрілів місцеві створили добровольче формування громад.
На початку до підрозділів приєдналися понад 70 людей. Люди самостійно взялися укріплювати будинки, створювали захисні рубежі аби ворожі війська не змогли пройти на територію села. У момент вторгнення місцеві чоловіки всіляко взялися допомагати ЗСУ. Цивільні, які не мали досвіду військової служби, також заступали на чергування.
Жоден із місцевих жителів не оголошував публічно своєї позиції щодо планів виїхати з села. Селяни впевнені, що повинні залишитися на своїй землі та захищати її. Поруч розташовані густі ліси, які добре знайомі місцевим мешканцям, тому вони готові створювати самостійно партизанські загони у разі потреби, щоб протидіяти російським окупантам.
Попри оптимізм, мешканці селища готуються до ймовірного наступу з боку білорусі. У населених пунктах поруч влада збирає списки охочих евакуюватися — самостійно та тих, хто потребує транспорту. Також люди йдуть у відповідні добровольчі підрозділи або вступають до лав волинської територіальної оборони.