У Горохівському районі Волинській області існувало село Красний Сад. Воно виникло наприкінці XIX століття, коли кріпакам дозволили купувати землю та на ній хазяйнувати. У селі було 26 дворів та проживало 116 українців.
Нормою воєнного часу стали часті провокації, сутички між народами та “зачистки” територій від незгідних. У 1943 році у селі Красний Сад нацисти знищили 104 мирних жителів. Ця подія стала початком Волинської трагедії та тривалого польсько-українського протистояння, зазначає yes-lutsk.com.ua.
Політична ситуація у регіоні
У 1940 році на Волині одночасно почали оперувати різні політичні сили, кожна з яких розглядала регіон у свою користь.
- Організація українських націоналістів прагнула створити незалежну Українську державу.
- Польська влада хотіла зберегти контроль над етнічними українськими землями у межах Речі Посполитої.
- Німецькі окупанти прагнули підкорити місцеве населення та перетворити Україну на додатковий “життєвий простір” Третього Рейху.
- Радянська влада хотіла очистити території від всіх зайвих політичних сил та встановити “диктатуру пролетаріату”.
Для кожної сторони три інші ставали озброєними супротивниками, проти яких велася боротьба.
Як і чому знищили село Красний Сад
У 1943 році у Горохівському повіті німці створили загін допоміжної поліції, шуцманшафт, до якого залучили 150 поляків. Вони використовували їх як інформаторів-донощиків з метою чинити каральні акції проти українського народу. Село Красний Сад виявилося першим серед населених пунктів, що стало жертвою такої розправи.
19 квітня 1943 року військові, одягнуті у нацистську форму, оточили село Красний Сад. Вони вбили кількох чоловіків, які працювали у полі. Потім невеликими групами рухалися вглиб населеного пункту. Перші п’ять сімей, які трапилися їм на шляху, були страчені у клуні Володимира Павлова. Військові йшли від двору до двору та вбивали всіх, кого знаходили у хатах та на подвір’ях. Вони не зважали на вік людей, дітей та немовлят. Знищували всіх, кого бачили.
Того дня зі 116 мешканців Красного Саду загинуло 103 людини та один житель сусіднього села Бережанки. Він випадково опинився у час масової страти. Два дні поляки вивозили майно мешканців села. Розбирали деякі хати та господарські будівлі. На третю добу село підпалили й Красний Сад назавжди зник з карти України.
Розповіді очевидців
Тринадцять людей чудом врятувалися під час каральної акції, яка відбулася у селі Красний Сад. Десятилітня Галя Козік розповідала, що нацист, який стріляв у неї, промахнувся й поцілив у тітку Катерину. Її кров залила дівчинці голову й вона знепритомніла.
Ольга Новосад згадувала, що випадково побачила у сусідському дворі поляка-поліціянта. Вона відразу зрозуміла, що є небезпека й гукнула сину В’ячеславу, щоб той сховався. Жінка вскочила до льоху, де у кутку за бочкою накидала на себе буряки. Військові її та сина не помітили.
Оминула розправа подвір’я Оксенії Павлової. Жінка заговорила до військового чесько-німецьким суржиком, пояснивши, що вона чешка. Її оселю залишили. На обійсті Митрофанюків висіла табличка з написом “Михлин”. Нападники вирішили, що це сусіднє село й обійшли осторонь.
Ці факти свідчать, що каральна акція велася тільки проти українців, які мешкали у селі Красний Сад.
Подальша доля території, де було село Красний Сад
У 1945 році спроби радянської влади відродити село Красний Сад були марними. До території відправляли українських переселенців з Холмщини, однак ті переїжджали до Луцька, Сокаля, Нововолинська та Червонограда.
Місце знищеного села називають хутір Маруся. Замість будинків — поле, а на місці масових розстрілів залишився колодязь, у який поляки складали тіла розстріляних.
У 2012 році на цвинтарі, у місці поховання мешканців Красного Саду, встановили пам’ятник з поіменним списком українців, які були знищені у селі поляками.