Луцька міська дума: вибори 1917

Як відомо, 1917 рік в історії нашої держави став не черговим, а історичним. “Хроніки Любарта” разом із yes-lutsk розповість про цікаву подію, яка трапилася у 1917 році у Луцьку - вибори до міської думи.

Важливість виконавчого органу

Міська дума - це був важливий розпорядчий орган місцевого самоврядування у Російській імперії. Виконавчі органи міських дум – управи були засновані відповідним положенням від 29 квітня 1875 року “Про введення міського положення від 16 червня 1870 року у Західних губерніях”. Склад цих органів обирався гласними міських дум строком на чотири роки. Окремо обирався міський голова, який затверджувався губернатором. При міській управі діяли продовольча, будівельна, мостова, лікарсько-санітарна, фінансова, юридична та торгова комісії.

Ці управи розв'язувати господарські питання, які стосувалися безпосередньо міста. Основними з них були:

  • бюджет та майно;
  • благоустрій;
  • забезпечення містян продовольчими товарами;
  • промисловість та торгівля;
  • кредити та страхові справи;
  • освітлення та водопостачання;
  • транспорт;
  • будівництво;
  • запобіжні заходи у разі лиха;
  • розвиток освіти та культури;
  • охорона здоров’я містян;
  • піклування про бідних та припинення жебрацтва;
  • створення лікувальних та благодійних закладів.
луцьк 1917

Вибори у Луцьку

10 вересня (23 вересня) 1917 року пройшли вибори до Луцької міської думи. Це були перші вибори, які відбувалися за партійними списками. Таких списків було п’ять:

  1. Єврейський національний блок;
  2. Союз домовласників міста Луцька;
  3. Соціалістичний блок;
  4. Польський демократичний блок;
  5. Український соціалістичний блок.

На початок 1917 року у Луцьку було нараховано 26 тисяч 745 жителів. З них, право проголосувати мали 6621 єврей, 427 поляків, 215 українців, 975 росіян. Також, голосувати могли караїми, німці, чехи та інші мешканці Луцька.

У березні того ж року Василь Федорович Малявчик, колишній офіцер, разом із Луцькою думою прийняли рішення змінити назву на Громадську раду. Хоча, більшість продовжувала вживати старі назви - дума та управа. Також, одночасно було прийняте рішення про збільшення кількості депутатів з 25 до 40 осіб. Зокрема, один член ради мав бути обраний від римсько-католицького духовенства, один казенний рабин, один від єврейських благодійних товариств та дванадцять осіб, які обиралися усіма жителями міста.

На той час, 90% мешканців Луцька були єврейської національності, але за законом вони могли мати не більше 10% від загальної кількості членів міської думи. Відтоді, обирати могли всі жителі Луцька. Вікове обмеження громадян становило не старше 25 років.

У квітні пан Малявчик склав свої повноваження та передав їх Абраму Варковицькому, який був бухгалтером.

На місця депутатів (гласних) Громадської ради балотувалися одинадцять членів Єврейського національного блоку, двоє з Союзу домовласників, двадцять шість з Польського демократичного блоку та двоє з Українського соціалістичного блоку.

У результаті, сорок депутатів було обрано й 7 жовтня (20 жовтня) 1917 року новий склад Громадської ради розпочав свою роботу.

Вперше, до складу ради увійшло сім жінок єврейської національності.

The website encountered an unexpected error. Please try again later.