Олександр Товстенюк — одне з найпомітніших прізвищ у політичній історії Луцька. У 2015-му він несподівано для багатьох став головним конкурентом тодішнього мера Миколи Романюка. У цій статті на yes-lutsk.com.ua розповідаємо, як Товстенюк опинився серед головних претендентів на мерське крісло в Луцьку, що зробило його впливовим політичним діячем та які суперечки виникали навколо його імені.

Шлях Олександра Товстенюка у велику політику

До того як вступити в боротьбу за крісло мера Луцька, Олександр Товстенюк мав за плечима досвід у політиці. Бувши депутатом Волинської облради, він сфокусувався на роботі в команді Ігоря Палиці, співпраця з яким стала ключовим трампліном для подальшої кар’єри політика.

Впізнаваним серед містян Товстенюк став, коли очолив фонд «Новий Луцьк». Організація, що активно фінансувала соціальні та інфраструктурні проєкти, постійно перебувала у фокусі місцевих медіа. Як обличчя фонду, Олександр Товстенюк підійшов до виборів 2015 року зі сформованим реноме та високим рівнем популярності.

Водночас його політичний образ був нерозривно пов’язаний з командою нардепа Ігоря Палиці. Напередодні виборів мера в Луцьку в політичних колах точилися дискусії: чи стане Товстенюк самостійним кандидатом, чи виступить представником ширшого політичного проєкту свого партнера?

Товстенюк на виборах мера Луцька у 2015 році

25 жовтня 2015 року лучани обирали міського голову серед 12 кандидатів. За результатами голосування Микола Романюк здобув найбільше голосів. Олександр Товстенюк посів друге місце. Різниця між ними становила трохи більше ніж 5 тисяч голосів. Інші претенденти залишилися далеко позаду. Микола Романюк і Олександр Товстенюк пройшли в другий тур.

Боротьба за крісло мера Луцька продовжилася 15 листопада. Того разу Микола Романюк збільшив свою перевагу. За нього проголосували 37 575 лучан. За Олександра Товстенюка віддали голоси 28 346 виборців.

Що було не так з виборчою кампанією Олександра Товстенюка

Під час виборчих перегонів Олександр Товстенюк зіткнувся з критикою, яка стосувалася не його програми чи політичних планів, а методів боротьби за електорат. Під пильну увагу його кампанія потрапила завдяки громадянському руху «ЧЕСНО». Аналітики організації, які моніторили прозорість виборчого процесу, зафіксували низку сумнівних епізодів. Наприклад, активісти відмітили появу агітаційних матеріалів на користь Олександра Товстенюка в газеті «Новий Луцьк» після завершення першого туру голосування.

Питання виникали й до фінансування виборчої кампанії. За даними «ЧЕСНО», ні Товстенюк, ні Романюк не надали руху проміжні та фінальні звіти про виборчі витрати, хоча обидва кандидати підписували декларацію про відкритість фінансування.

Зауваження щодо висвітлення кампанії лунали й від інших місцевих медіа. Інститут масової інформації у моніторингу виборів 2015 року звернув увагу на публікації про Товстенюка та діяльність фонду «Новий Луцьк». Експерти ІМІ розцінили частину таких матеріалів як політичну рекламу, яка не мала відповідного маркування.

Чим Товстенюк займався після виборів 2015 року

Після поразки на виборах міського голови Луцька у 2015 році Олександр Товстенюк продовжив займатися регіональною політикою. Він працював у структурах, пов’язаних з командою Ігоря Палиці, поєднуючи громадську діяльність та бізнес.

Політична та консультативна робота

За даними аналітичного порталу «Слово і Діло», у 2016–2019 роках Товстенюк обіймав посаду радника голови Волинської обласної ради, якою на той момент керував Ігор Палиця. У біографічних довідках діяча також зафіксований досвід роботи помічником нардепа Палиці у Верховній Раді України. Попри високу залученість до політичних процесів у регіоні, на посаду міського голови Луцька Товстенюк більше не балотувався.

Керівництво фондом «Тільки разом»

Вагомим важелем впливу та ключовим публічним напрямом діяльності Товстенюка залишався благодійний фонд, який до 2016 року мав назву «Новий Луцьк», а згодом був перейменований на «Тільки разом». Олександр очолював організацію протягом дев’яти років — з 2012 по 2021 рік. За той час фонд розширив географію роботи за межі обласного центру, реалізуючи соціальні, освітні, спортивні та інфраструктурні проєкти по всій Волині.

Бізнес-вектор та питання від розслідувачів

Після виборів Олександр Товстенюк залишався активним у бізнес-середовищі. Згідно з даними відкритих реєстрів, він володіє контрольним пакетом акцій ПрАТ «Металіст» — підприємства, що спеціалізується на виробництві металоконструкцій. Діяльність цієї компанії згодом привернула увагу місцевих медіа.

Найбільшого розголосу набуло розслідування видання «Конкурент» у 2018 році, присвячене закупівлі обладнання для дитячих майданчиків для Заборольської ОТГ на суму 65 тисяч гривень. У журналістів виникли питання до прозорості угоди з двох причин. По-перше, підприємство отримало кошти ще до фактичного виконання робіт. По-друге, розслідувачі з’ясували, що частину обладнання насправді виготовляв і монтував інший підприємець.

Хоча представники громади пояснювали цю ситуацію юридичними нюансами — нібито обладнання закуповували за двома окремими договорами, — цей епізод залишив негативний слід на репутації Олександра. Для місцевої преси він став наочним прикладом того, чому перетин політичних зв’язків та бізнес-інтересів Товстенюка потребує постійного громадського контролю.

«Варта порядку» та питання до політичного оточення Товстенюка

Ще один резонансний епізод, у якому ім’я Олександра Товстенюка з’являлося поруч із представниками команди Ігоря Палиці, стосувався громадського формування «Варта порядку». Організація діяла на Волині й позиціювала себе як структура, що допомагає правоохоронцям підтримувати громадський порядок.

У серпні 2017 року Служба безпеки України провела обшуки в офісі «Варти порядку» та будинку її керівника Олександра Тиводара. За словами начальника управління СБУ у Волинській області Юрія Фелонюка, слідство перевіряло діяльність групи осіб, яку підозрювали в незаконному спостереженні за мешканцями Волині з використанням спеціальних технічних засобів. Під час розслідування також досліджували інформацію про можливе фінансування діяльності цих людей фондом Ігоря Палиці.

Товстенюк не був підозрюваним у тій справі. Водночас після затримання Тиводара він разом із народними депутатами та представниками обласної влади приходив до управління СБУ в складі ініціативної групи, що вимагала:

• допустити адвокатів до затриманих;
• надати більше інформації про перебіг розслідування;
• забезпечити законність дій правоохоронців.

Начальник волинського управління СБУ Юрій Фелонюк підтвердив, що Товстенюк був серед тих, хто звертався до нього.

Зв’язок луцького політика з тією історією прослідковувався й раніше. У 2015 році, коли Олександр очолював фонд «Новий Луцьк», він публічно коментував фінансування «Варти порядку» та її взаємодію з правоохоронцями. За його словами, організація допомагала з перевезенням учасників бойових дій та людей з інвалідністю.

Так історія «Варти порядку» стала ще одним епізодом, у якому Товстенюк фігурував не як формальний керівник силової структури, а як представник політичного та громадського середовища, пов’язаного з командою Палиці.

Кар’єра Олександра Товстенюка добре демонструє специфіку луцької політики, де громадські проєкти, бізнес і політичні зв’язки часто перетинаються. Його діяльність у місті запам’яталася не лише участю у виборах мера 2015 року, а й низкою резонансних подій та публічних суперечок.