Парафії Православної Церкви московського патріархату у Луцьку виявилися міцними осередками російських симпатиків. Війна з росією та масові вбивства загарбниками українців не вплинули на діяльність структури, що підпорядковується кремлю. Лучани категорично виступили проти існування московських релігійних установ на території міста, але мерія не зреагувала ефективно на ситуацію. Значна частина містян вважає, що процес боротьби гальмує міський голова Ігор Поліщук, адже був помічений серед представників УПЦ на відкритті їхніх храмів, пише yes-lutsk.com.ua.
Волинська єпархія
Внаслідок поділу Речі Посполитої Волинь наприкінці XVIII століття опинилася у зоні російської окупації. Звичне підпорядкування Київській метрополії залишилося тимчасово у минулому. Москва почала організовувати у краї власну єпархіальну структуру та диктувала свої порядки. У Православ’я з уніатства почали примушувати вірян до переходу.
На Волинь відправили 117 священиків із сусідніх єпархій. Вони виконували функцію пастирства у новоприєднаних парафіях. У травні 1796 року російська окупаційна адміністрація вирішила створити Волинську духовну семінарію при архієрейській резиденції в місті Острог. Загалом кількість православних парафій до початку XIX століття перевищила число уніатських. На Галичині ситуація суттєво відрізнялася.
У зв’язку з потребами релігійного життя вирішили заснувати друге,
Володимир-Волинське вікаріатство. Це відбулося 8 липня 1891 року. У 1914 році єпархія вже тоді налічувала значну кількість, а саме близько 1200.
За Другої Речі Посполитої православні споруди опинилися у юрисдикції Польської Православної Церкви. Була проведена часткова українізація богослужіння. Це відбувалося українізації богослужіння на Волині проводилася за активного сприяння місцевого воєводи Генрика Юзевського. За радянських часів церковна діяльність майже припинилася, а релігійні споруди знищувалися або ж зачинялися.
Скандали
Зі здобуттям Україною незалежності московська церква залишилася у тіні та поступово зміцніла. Вірян ходило до церков цієї структури чимало. Відсутність контролю з боку держави та хаотична забудова московськими представниками Луцька згодом набула масового характеру. Все ж більшість волинян була проти такої присутності виникали скандали.
Одним із найбільш обговорюваних скандалів був візит до Луцька намісника Києво-Печерської Лаври Павла (в народі – “паша мерседес”). Він очолив службу у ставропігійному Благовіщенському храмі міста.
Містяни були обурені такому візиту. Лучани закликали заборонити російську церкву
Ще одна скандальна подія відбулася довкола священнослужителя Нафанаїла, якого запропонували вивести з Луцької ради церков. Відповідну структуру створили для забезпечення принципів свободи віросповідання та світогляду, залучення релігійних громад до процесу збереження духовності та доброчесності. У зв’язку з війною з росією питання виявилося дуже актуальним.
Ще одна скандальна історія виникла, коли журналісти завітали на подвір’я храму луцької Свято-Покровської церкви. Вона підпорядковується УПЦ Московського патріархату.
Вони запитали парафіян, що ті думають про так званого російського патріарха кірілла, якому фактично віддають шану, приходячи до московських церков. Переважна частина респондентів усіляко намагалася уникати розмови, але були й такі, які виправдовували його за вторгнення російських військ на територію України та масові вбивства людей.
Навколо луцького священника Володимира Літвенчука також виникла скандальна історія. Громада ухвалила рішення стосовно приєднання до Православної Церкви України. Згодом настоятель Літвенчук «приніс покаяння за ухилення в розкол», його повернули в УПЦ МП, але вже в іншу церкву.
Перші зміни
У травні 2022 року перша релігійна громада у місті перейшла з МП до ПЦУ. Віряни ухвалили рішення відмовитися від служіння російській церкві. Настоятель Свято-Благовіщенського храму Володимир Літвенчук, раніше згаданий, привітав таке рішення.
Він заявив, що понад сотня підписів була зібрана парафіянами. Релігійна громада розглянула таку можливість 15 травня. Віряни чекали рішення синоду УПЦ московського патріархату, який відбувся раніше.
Загалом соні підписів було зібрано стосовно переходу до ПЦУ. Настоятель наголосив на тому, що це справедливе рішення, адже московська церква підтримала війну з Україною. Він категорично відмовився й надалі служити УПЦ, але його слова виявилися обманом. В храмі згодом сформували уставні богослужіння, які мали намір українською та старослов’янською мовами.
Релігійні громади державні реєстри не перереєстровують. Фахівці обласної влади все ж ведуть відповідні дані. Загалом на територію краю функціонувало приблизно 560 московських парафій.
З моменту отримання томосу про автокефалію та створення ПЦУ понад 120 парафій перейшли до ПЦУ. Після вторгнення з 24 лютого перейшли 33 парафії.
Українська Церква все ж зміцніла та відновила свої позиції, втрачені сотні років тому. Епіфаній повідомив, що десятки громад та низка монастирів у різних областях України добровільно зробили вибір на користь автокефалії.
Звернення Луцької мерії
Влітку 2022 року лучани створили петицію щодо виключення з Луцької ради церков представника московського патріархату. Містяни дорікнули мерії за бездіяльність стосовно блокування російської церкви.
Відповідний документ авторка зареєструвала після її відсутності підтримки з боку депутатів на сесії. Мер Ігор Поліщук утримався від голосування під час розгляду відповідного питання на сесії. Всього за 14 днів петиція набрала достатню кількість голосів для розгляду.
Відомо, що місцева рада церков створена саме розпорядженням Поліщука. Рішення було ухвалене після його перемоги на виборах. Байдужість міського голови до зняття представника російської церкви викликала у містян чимало запитань щодо такої поведінки.
Згодом Луцька мерія ухвалила рішення щодо звернення про заборону Української православної церкви московського патріархату на території держави. Більшість на черговій сесії погодилися, що варто ліквідувати релігійні московські представництва на території нашої держави.
Депутат Микола Федік прокоментував таку ініціативу. Він зазначив, що варто вплинути на ситуацію, яка існує у релігійному житті України, адже московська церква фактично є уособленням для просування російських наративів серед неосвіченого населення.
Депутати міськради заявили, представники московської церкви уникають підтримки українського народу та активно співпрацюють з російськими колаборантами та окупантами на тимчасово заграбованих землях. У правоохоронців згодом підтвердилися дані стосовно допомоги московськими священниками агресору. Відбувалося постачання окупантам різноманітної інформації, яка була здатна підірвати національну безпеку та послабити обороноздатність.
Представники влади Луцька звернулися до Верховної ради з відповідним проханням. Вони наголосили на тому, що йдеться про національні інтереси, які потрібно захистити. Згодом вище керівництво держави також визнало нагальну проблему ліквідації російського церковного устрою в Україні, який підриває зсередини велику кількість галузей соціального життя.