Коли приходить новий мер у місто, люди сподіваються на поліпшення умов життя, запровадження нових соціальних програм та зміни в інфраструктурі. Розчарування зазвичай приходить тоді, коли обраний керівник нічого не робить, або робить, тільки зовсім не те, що від нього очікують люди. Адекватно оцінити роботу мера можна тоді, коли він залишає посаду.
Одним з очільників Луцька був Юрій Михайлович Сулівін. У 1975-79 роках, коли він був при владі, ще не було такого поняття, як “керівник міста”, але його часто згадують лучани, як колишнього мера. Що видатного зробив Юрій Сулівін та як змінився Луцьк за його часи, читайте на yes-lutsk.
Короткі відомості про Юрія Сулівіна
Народився Юрій Сулівін у родині робітника. У 1961 році він закінчив Київський інженерно-будівельний інститут та розпочав свою діяльність у Луцьку, як старший архітектор.
У 1962-66 роках Юрій Михайлович працював головним інженером проєкту Волинського філіалу “Діпроміст”, а також був членом КПРС. Пізніше — тим, хто виконує обов’язки начальника відділу у справах будівництва та архітектури виконавчого комітету Волинської обласної Ради депутатів трудящих.
У 1970 році він став директором Волинського філіалу проєктного інституту “Укрколгосппроєкт”. У 1975-79 роках — перебував на посаді голови Луцького міськвиконкому.
За свою діяльність Юрій Михайлович був нагороджений орденом “Знак Пошани” та медаллю “За доблесну працю. На ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна”.
Початок діяльності нового мера Луцька
Юрій Михайлович свою діяльність почав з нагальних на той час проблем. Їх було декілька. Це відсутність дорожнього покриття, адже багато людей з передмість просили покласти асфальт, щоб легше діставатися з міста до своїх домівок. У багатьох будинках тоді не було водопроводу і люди просили поставити хоча б колонку на вулиці, щоб полегшити свій побут.
Будівництво Меморіалу Вічної Слави прийшлося на початок діяльності Юрія Сулівіна. На його місці було польське кладовище, де збереглася давня капличка. Роботи зі зведення Меморіалу почали з перенесення могил на кладовище, що на Рівненській. Коли запланували зведення обеліска, виникли проблеми з Києвом. Адже зі спорудою висотою 43 метри ніяк не хотіли миритися у столиці, обумовлюючи тим, що у Луцьку вона не має бути вища, ніж у Києві. Згодом ситуація затихла і лучани побудували те, що запланували.
У жовтні 1977 році урочисто відкрили Меморіал Вічної Слави.
Розбудова Театральної площі
Юрій Михайлович брав участь у відкритті Театрального майдану, Волинського обласного академічного музично-драматичного театру ім. Т.Г. Шевченко, фонтана та пам’ятника Лесі Українки, який на ньому розташований. Тільки з 15-поверхівкою, що поруч, були пригоди. На той час це був дуже високий будинок, і пожежники не мали автомобіля з такою драбиною, яка могла б дістатися до останнього поверху. Проте під час зведення будинку, виставлялися інші вимоги. У ньому передбачені сходи та ліфти, отже у разі пожежі можна було б дотягнути шланг до будь-якої квартири.
Варто згадати, що у Луцьку в цей період відкрився ляльковий театр. Він став четвертим в УРСР ляльковим театром вищої категорії. Це говорить про високу майстерність акторів, гарно підібраний репертуар та красу будівлі. Згодом у Луцьку провели перший республіканський фестиваль лялькових театрів.
У 70-х роках ще не було великої кількості автомобілів на дорогах, отже підземний перехід на Театральному майдані не передбачався.
Що будувалося в місті та який був замок Любарта
Під час головування Юрія Михайловича у Луцьку відкрили 6 дитячих садків, 2 школи, молокозавод, ДПЗ, психлікарню, шовковий комбінат. Звісно на такі проєкти потрібні були гроші. Вони надходили у результаті роботи заводів та з республіканського бюджету. Пізніше багато заводів розділилися на менші підприємства і фінансування міста помітно зменшилося.
Значні проєкти міста, які будував мер Луцька Юрій Михайлович — це вулиці Львівська, Ковельська та Рівненська. Шляхопровід на Артема та перший будинок у 33-му кварталі. Активно зводився найдовший будинок Луцька, проте його будівництво було завершено після того, як Юрій Михайлович залишив посаду.
Особливу увагу слід приділити замку Любарта. У середині 70-х років він виглядав зовсім не так, як ми бачимо його сьогодні. На одній із веж стояла антена, всередині росло багато зелені, а навкруги була вода. Про екскурсії у замку не було й мови. Територію споруди ніхто не охороняв і часто школярі тут прогулювали уроки.
Юрій Михайлович сприяв реставрації замку Любарта. У ньому відновили стіни, вежу, сходи та інтер’єр, а також провели розкопки. Воду біля замку засипали та зробили ринок.
Чому Юрій Сулівін пішов з посади
Залишити посаду Юрія Сулівіна змусили обставини. Під час зведення готелю “Світязь”, що на вулиці Рівненській, до Луцька завітав голова облвиконкому Борис Свінціцький. Він розкритикував балкони готелю, що їх нібито львівські архітектори звели неправильно. Тобто не так, як на той час будували в Європі. Юрій Михайлович не підтримав думку голови облвиконкому, і зрозумів, що після цього інциденту не вийде нормально працювати. Він написав заяву за власним бажанням, але її не поспішали підписувати. Через кілька місяців Юрій Михайлович перейшов працювати в обласну архітектуру.