Луцьк – одне з перших українських міст, яке Вермахту вдалося захопити у найперші дні Другої світової війни. Надвечір 25 червня 1941 року окупували тодішній адміністративний центр радянської області. Згодом головне місто краю стало головним в генеральному окрузі “Волинь-Поділля”. Адміністративна одиниця включала Волинську, Камʼянець-Подільську та Рівненську області радянської України, а також Пінську та Брестську області Білорусі, пише yes-lutsk.com.ua.
Початок війни
Головне місто краю нараховувало близько 37 тисяч жителів. Тільки у перші дні бойових дій було знищено понад усіх будівель, що розташовувалися у Луцьку. Тіла загиблих тривалий час часто лишалися під завалами різних споруд. Відбулися й перші розстріли.
Масштабна війна для міста, як й для краю загалом, розпочалася 1 вересня 1939 року. Саме у цей день німецькі війська почали реалізовувати план нападу на Другу Річ Посполиту. Внаслідок допомоги фашистам Червоної Армії Волинь у другій половині вересня анексував Радянський Союз. Це тільки відтягнуло масштабні бойові дії ще на два роки.
Танки Третього Рейху після запеклих боїв вже були на території Луцька 25 червня 1941 року. В той час місто бомбила авіація Люфтваффе. На замок Любарта впало також кілька бомб. На сучасній вулиці Лесі Українки, яку безпосередньо напередодні війни називали ім’ям Сталіна, внаслідок бойових дій було знищено половину забудови.
Німецькі війська після захоплення міста урочисто пройшлися по головній вулиці міста. На архівних фото можна побачити зруйнований Медичний коледж та інші будівлі в історичному центрі.
На вулиці Костюшка (Ковельська) також було зафіксовано значні руйнування внаслідок бомбардування німецькою авіацією. Солдати Вермахту полюбляли робити світлини на тлі радянських пам’ятників та визначних споруд. Німецькі солдати біля земельного банку, що розташовувався на теперішній Винниченка, також облаштували свій штаб. Згодом споруду називали будинком офіцерів.
Окупація
Місто визначили адміністративним центром Луцької округи. Рішення вступило в дію 1 вересня 1941 року. Також Луцьк визначили як столицю відповідної генеральної округи.
Німецький режим після первинних руйнувань одразу почав встановлювати свої норми та закони. Посилився й контроль використання праці лучан.
Начальник Луцької окружної біржі праці оголосив розпорядження, у якому було вказано, що усі працездатні мешканці міста забов’язані були працювати. Кожному лучанину наказали взяти з собою документи та з’явитися до уряду праці. За відмову виконувати вказівку громадян карали тюрмою або ж призначали каторжні роботи.
Дотримання санітарного стану було на низькому рівні. Німецький окупаційний режим існував виключно заради забезпечення власних інтересів. Лучани самостійно розпочали боротьбу з інфекційними хворобами та епідеміями.
У місті у перший місяць війни ширився сказ. Німецькі посадовці відповідним указом від 2 серпня 1941 року запровадили карантин у Луцьку та окрузі. Під загрозою їхнього фізичного знищення було заборонене вільне пересування тварин.
Німецька окупація Луцька у порівнянні з перебуванням радянської влади не стала найжахливішою сторінкою в історії міста. Вояки НКВС напередодні своєї втечі розстріляли близько трьох тисяч в’язнів на території тюрми.
Найважче під час війни було євреям. На території Луцька утворили кілька гетто. У них перебували близько 17 тисяч представників цієї національності. У 1942 році єврейські будинки розгромили, а синагоги пограбували. Напередодні війни у місті функціонали десятки синагог, але згодом майже не залишилося.